Профілактика неуспішності.
Заочні батьківські збори
Виховання — це тонка робота розуму і серцяВ. Сухомлинський
Передмова
Напевно, майже в жодному класі немає рівних за здібностями учнів.
Ми, учителі, любимо давати своїм вихованцям характеристики: цей сильний математик, а цей філолог, а той гарно малює, або спортсмен.
Мрія кожного вчителя математики — щоб усі його діти без винятку володіли логіко-математичними здібностями. У них і мислення наукове, і розвинена пам’ять, вони допитливі та послідовні, уміють проводити складні обчислення, аргументувати свою позицію, гарно розпізнають абстрактні моделі та принципи.
На жаль, у класі таких учнів небагато. Більшість — це діти, які працюють, стараються, добросовісно запам’ятовують усі правила й означення, але не завжди розуміють навчальний матеріал із першого разу. Батьки, побачивши проблему, звертаються за порадою до вчителя. На жаль, дуже часто педагоги пропонують два «виходи»:
- розв’язуйте з ним побільше вправ;
- запросіть репетитора.
Не зовсім вдалою є ідея пропонувати батькам допомагати своїй дитині зрозуміти тему. Усім нам знайомі випадки, коли батьки пояснюють дітям так, як знають, не розуміючи, що, наприклад, шестикласники учать пропорцію лише наприкінці першого семестру, а основний спосіб розв’язування лінійних рівнянь (перенесення доданків в іншу частину з протилежним знаком) — у другому семестрі. Як правило, результату з такої «допомоги» небагато.
Звісно, у старших класах, коли потрібно надолужувати чималий обсяг матеріалу, який учень не спромігся вивчити раніше, без репетитора обійтися важко. Але у середній ланці варто спробувати вчитися самотужки.
На нашу думку, вчитель зобов’язаний надати батькам професійну пораду, як саме вони можуть допомогти своїй дитині. Зрозуміло, що пояснити суто математичний матеріал батькам складно. Але вони можуть і повинні розвивати логіко-математичні здібності свого школяра.
Отже, розпочинаймо заочні батьківські збори.
Ви щоденно спілкуєтеся зі своєю дитиною: розповідаєте цікаві історії, даєте доручення з домашнього господарства, виховуєте, робите зауваження. Спробуйте у процес такого спілкування внести деякі «кейси», що допоможуть розвинути логіко-математичні здібності.
1. Формуємо вміння систематизувати.
Іноді таке вміння жартома називають «розкласти все по поличках». І це справді так.
Запропонуйте своєму школяреві самому розкласти речі в шафі або на письмовому столі так, як йому зручно. А потім попросіть пояснити за якою системою він це зробив.
Часто чути від мам: «Я сама у нього прибираю, бо він як розкладе свої речі, то навіть сам нічого не може знайти». Проведіть аналогію: «Він як щось розв’яже, то навіть сам не зможе зрозуміти, що написав».
Не збирайте вдома замість дитини портфель (а це роблять деякі батьки!). Нехай сама привчиться брати до школи те, що буде потрібно. Навчіть її регулярно викладати з портфеля непотрібні речі, а також сміття і фантики.
Також запропонуйте дитині скласти список того, що потрібно взяти у похід, купити в магазині, приготувати на свято.
Крок до математики. Знання, як і речі у шафі, не можуть бути звалені в одну велику купу. Чим логічніша і чіткіша структура знань, тим швидше учень добере певну формулу для розв’язування, відповідний метод тощо.
2. Формуємо вміння працювати за алгоритмом і складати алгоритм.
Розписуйте дитині завдання: що і у якому порядку вона повинна виконати. Має бути чітко сформований алгоритм, наприклад, прибирання у помешканні: поскладати речі, витерти пил, почистити килим пилосмоком, винести сміття, помити підлогу. Аналогічне правило, як останнім з сім’ї виходити з помешкання: перевірити, чи вимкнене світло, комп’ютер, закриті крани, вимкнена газова плита, зачинені вікна та двері… Іноді ми навіть не помічаємо, скільки таких алгоритмів у повсякденному житті. Привчайте чітко їх виконувати.
Навчіть дитину складати плани. Наприклад, у якій послідовності слід готувати борщ, замовляти квитки через інтернет, прокладати маршрут подорожі.
Це особливо важливо для тих, хто в майбутньому хоче стати ІТ- спеціалістом.
Крок до математики. Алгоритми важливі, коли визначається порядок дій у обчисленні значення арифметичного виразу, під час розв’язування рівнянь, роботи з формулами, розв’язування задач за діями, перетворення виразів.
Учень також повинен уміти складати план розв’язання задачі, план побудови, передбачати наступні кроки в розв’язуванні, а також передбачати кінцевий результат своєї роботи.
3. Формуємо вміння аналізувати.
Припустимо, ваш школяр складає список якихось необхідних речей. Проаналізуйте його разом. Чи немає зайвого, чи все передбачено. Чи раціональним є цей набір (наприклад, чи передбачено, що у поході світлі речі брудняться швидше). Звісно, тут неважко отримати спротив зі сторони дитини (у підлітковому віці вони впевнені, що все знають найкраще). І деякі мами «здаються»: нехай носить лишнє, як такий розумний. Можливо, це непогана виховна тактика. Але не навчальна.
Крок до математики. Аналіз результату, вміння відкидати зайве дуже необхідні під час розв’язування рівнянь (як часто учні забувають про ОДЗ, і як часто через такі дрібниці втрачають бали на ЗНО?)
Таке вміння дуже важливе, коли дають відповідь на питання «Скільки розв’язків має задача?». Також учень мусить уміти аналізувати результат у прикладних задачах. Учителі математики можуть пригадати безліч випадків, коли школярі отримують відповідь «півтори землекопи» й особливо цим не переймаються.
4. Формуємо вміння оцінювати.
Те, що нам, дорослим, здається очевидним, не завжди є таким в очах дитини. Для багатьох учнів навіть ті речі, що зустрічаються в прикладних задачах, є дуже абстрактними.
Гуляючи з дитиною, поміркуйте разом, скільки метрів ви пройшли, з якою приблизно швидкістю. Висуньте припущення, на якій відстані від вашого будинку розташовані школа, поштамт, вокзал, автобусна зупинка.
Роблячи заготівлі на зиму, навчіть дитину розрізняти банки об’ємом 0,5 л, 1 л тощо. Аналогічно поговоріть про місткість склянок, каструль тощо.
На присадибній ділянці з’ясуйте, наскільки велика ділянка площею 1 сотка, 1 га.
5. Виховуємо охайність.
Часто доводиться чути від батьків: «Він пише як курка лапою». Вони з цим дуже «борються»: виривають аркуші із зошита, змушують переписувати розв’язання по декілька разів.
Звісно, учнівські зошити повинні бути охайними. Але чи в зошитах проблема? До охайності потрібно привчати у повсякденному житті. Прибирати іграшки з підлоги, мити за собою посуд, відносити брудні шкарпетки у ванну кімнату, не залишати обгортки від цукерок на тумбочці. І напевно, дорослі повинні показувати приклад своїм дітям.
Крок до математики. Неохайність у навчанні — це не тільки бруд і закреслені букви. Це ще і неуважність. І «загублені» дужки або знак «мінус», неправильно списана вправа, і, відповідно, помилковий результат.
6. Виховуємо культуру мовлення.
Учіть дитину чітко висловлювати свої думки. Неодноразово спостерігала, як дитина ще не висловила свою думку до кінця, а мама, розуміючи свого малюка з півслова, радісно поспішає виконувати, відповідати.
Так само і на уроках. Учень скаже два слова і сподівається, що решту вчитель за нього додумає сам. Потім ще й ображається: «Я ж це саме говорив, а ви сказали, що неправильно». Відповідно деякі учні пишуть пояснення до задач як-небудь, не намагаючись чітко висловити думку.
Отже, навчіть свою дитину правильно формулювати речення, переконувати вас у необхідності чогось, доводити правильність своєї думки.
Крок до математики. Хоча прийнято вважати, що мова математики — це формули і числа, насправді вміння висловлюватись у математиці потрібне і під час пояснення дій, і в процесі доведення та обґрунтування побудов, і в багатьох інших випадках.
7. Готуємо до реального життя.
Усіляко давайте зрозуміти своєму школяреві, що принаймні, елементарні математичні знання необхідні у сучасному житті. Залучіть дитину до розв’язування практичних задач: порахувати, скільки рулонів шпалер потрібно купити для ремонту помешкання, скільки метрів тканини для пошиття постільної білизни, скільки приблизно грошей потрібно взяти з собою в магазин.
Татові може знадобитися обчислити протяжність певного маршруту і відповідно необхідна кількість пального.
Якщо тато майструє — ще краще. У пригоді можуть стати навіть синуси і косинуси для визначення певних кутів.
Важливо і вміти швидко лічити усно. Якщо ви робите якісь нескладні обрахунки, запитуйте у дитини. Можливо, ви швидше знайдете відповідь, але зайвий раз потренувати пам’ять учня не завадить.
Цікава вправа для усної лічби: під час прогулянки з дитиною спостерігайте за номерами автомобілів, які проїздять повз вас. Зазвичай вони чотиризначні. Спробуйте виконати з ними різні вправи. Наприклад, номер машини АА 4236 ОІ. Відкиньмо букви, а з цифрами «пограємось».
42 + 36 =
42 – 36 =
4 ˑ 2 ˑ 3 ˑ 6 =
4 + 2 + 3 + 6 =
Визначте, парним чи непарним є число 4236; чи ділиться воно на 3, 9 тощо. Таких усних вправ можна скласти багато. Така «гра» тренує спостережливість, уважність, пам’ять і, звісно, формує обчислювальні навички.
Крок до математики. За звітами Українського центру оцінювання, саме задачі практичного змісту спричиняють в учнів багато утруднень.
8. Розвиваємо логічне мислення.
Перш за все, за допомогою логічних ігор. Гра — це природне бажання всіх дітей і багатьох дорослих. Це нормально, коли людина у вільну хвилину розважає себе. Але ігри бувають різними. Поцікавтеся, у що саме грає ваша дитина. Запропонуйте замість «стрілялок» погратися у логічні ігри. Наприклад, японські кросворди і судоку, гру 2048, зрештою, у Всесвітній мережі їх безліч, спробуйте дібрати ті, що розвивають логічне мислення.
Крок до математики. Логічні ігри розвивають кмітливість, уміння обґрунтувати початок розв’язання задачі та спланувати власні дії, уміння «упіймати» певну думку, ухвалити неординарне рішення. Найголовніше — оскільки це гра, наслідки не будуть катастрофічними. Ми просто набуваємо досвіду.
9. Розвиваємо уяву.
Пограйте з дитиною у гру «Якби я був…». Запропонуйте проаналізувати певну ситуацію з точки зору різних осіб: учня, мами, тата, учителя, героя мультфільму, кота, хом’ячка, тощо. Наприклад: на вулиці дощить. Проаналізуйте позитивні та негативні наслідки і можливі думки з цього приводу певного героя. Інше запитання «Якби я зміг переставити шафу у кімнаті?» Поміркуйте, що від цього зміниться на краще, а що стане гіршим.
Крок до математики. Ця гра вчить спрямовувати творчий пошук у різних напрямах, використовувати різні стилі мислення. Отже, учень під час розв’язування задачі прискіпливо вивчатиме умову, шукатиме різні прийоми розв’язання, продумуватиме можливі добудови тощо.
10. Виховуємо вміння самоорганізовуватися.
Часто чуємо від батьків: «Задали стільки уроків, що дитина вчила до опівночі». У 99 випадках зі 100 — це неправда. Стежте за тим, чим займається ваша дитина у той час, коли «за легендою» вона вчить уроки. Варіанти
- Шукаю інформацію в комп’ютері, і, принагідно, трішки пограюсь, і подивлюсь, що там у соцмережах.
- Захотілося чаю.. І бутерброд… і зараз ще щось розігрію…
- Зателефоную однокласникові, поцікавлюся, що задано…Ще трішки побалакаю про все на світі.
- Просто розмірковую над задачею… І не тільки. Трішки помріяти не завадить.
Ще одна поширена думка: «Дитина не відвідує гуртків, бо тоді не встигатиме вчитися».
Насамперед зрозумійте, що саме учень, який після уроків ще десь займається, значно краще вміє організовувати свій час і встигає більше, ніж той, який нічим не зайнятий. Тому знайдіть для свого школяра цікавий гурток, навіть два. Якщо немає гуртка — давайте домашні доручення. Відводьте для виконання домашнього завдання конкретний час і стежте, аби дитина дотримувала цього регламенту.
11. Виховуємо прагнення досягти успіху.
Питання «Що краще — бути чоботарем поміж Наполеонів чи Наполеоном поміж чоботарів?» кожен з нас розв’язує по-своєму.
Дитина постійно розвивається. Спочатку їй цікаво розмальовувати картинки, потім вона сама малює кольоровими олівцями, а потім фарбами. Людина мусить поступово ставити перед собою дедалі складнішу мету, інакше вона не розвивається. Навчіть свою дитину отримувати задоволення від того, як вона виконує складні завдання. Зрозуміло, що у неї не одразу все вийде. І пиріг може підгоріти, і табуретка може бути кривенька — тато підправить, і сукню доведеться перешити на лялькову. Але якщо учень не докладає жодних зусиль — він нічого не досягає. Так і в математиці — можна зупинитись на простих прикладах на множення, а можна розвиватись і, докладаючи зусиль, розв’язувати складні задачі. Розділіть з дитиною радість, якщо задачу вона-таки розв’яже.
Отже, як бачите, це поради не про те, як слід займатися з дитиною математикою. Це поради про те, як слід виховувати її, як поводитися з малюком, щоб у нього максимально розвивалися логіко-математичні здібності, які, у свою чергу, сприятимуть кращому засвоєнню математичних знань.
Автор: О. Р. Юрко, учитель математики вищої категорії, учитель-методист Рівненської ЗОШ №20
Завантажуйте нові завдання
для всебічного розвитку вашої дитини | |
АНКЕТА для батьків "Готовність батьків до створення умов соціалізації особистості підлітка"
Батькам пропонується відповісти на запитання: за кожну відповідь «так» - 2бали, «можу, але не завжди» - 1 бал, «ні» - 9 балів.
Запитання: «Чи можете Ви….?»
1. …у будь-який момент залишити свої справи та зайнятися дитиною?
2. …порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік?
3. …зізнатися дитині, що припустилися помилки у ставленні до неї?
4. …вибачитися перед дитиною, якщо припустилися помилки?
5. …уявити себе у ролі дитини?
6. …стати для дитиною доброю феєю (добрим чарівником)?
7. …розповісти дитині такий повчальний випадок зі свого дитинства, який відобразить Ваші негативні якості?
8. …пообіцяти дитині виконати будь-яке бажання за її слухняність.
9. …виділити дитині день, коли вона зможе зробити все на свій смак, і не втручатися, якщо навіть Вам здаватиметься це необхідним?
10. …оволодіти собою і зберегти спокій, навіть якщо вчинок дитини викликає обурення?
11. …утримуватися від образливих слів на адресу дитини?
12. …не реагувати, якщо Ваша дитина образила іншу, а та «дала здачі»?
13. …встояти перед дитячими проханнями та слізьми, коли це просто вияв примхи?
14. …поставити перед дитиною складне, але посильне завдання та не втручатися в його виконання, навіть якщо побачите її невправність або невміння?
15. …подолати бажання віддати дитині все найкраще, зашкоджуючи іншим членам родини?
Сума балів за всі відповіді дасть можливість батькам дізнатися, чи справляються вони з таким складним і відповідальним завданням, як становлення особистості дитини.
21 -30 балів. Ви прагнете не тільки зрозуміти дитину, але й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся гуманістичних принципів виховання, маєте постійну толерантну позицію по відношенню до дитини. Ви дієте правильно та можете сподіватися на те, що сімейний виховний простір сприяє становленню особистості дитини.
12-20 балів. Турбота про дитину – для вас найважливіша справа. Ви маєте здібності вихователя, але не завжди дієте послідовно та цілеспрямовано. Іноді Ви ставитеся до дитини надто суворо, іноді – занадто поступливо. Ви схильні до компромісів, які послабляють ефективність виховання. Вам слід замислитися над своїм підходом до виховання, виробити чітку позицію по відношенню до дитини.
До 11 балів – Справи з вихованням дитини у вас непогані. Вам не вистачає знань або бажання (а можливо, і того, і іншого), щоб допомогти дитині стати особистістю. Радимо подбати про поповнення Ваших знань з педагогіки та психології сімейного виховання, а також звернутися за консультацією до фахівців.
Для батьків
АНКЕТА для батьків "Стиль сімейного виховання"
Батькам пропонується вибрати відповідь на запитання, яка найбільш всього відповідає стосункам між ними та дітьми.
1. Ви дуже переживаєте через погану поведінку дитини. При розмові з ним з цього приводу
а) вимагаєте негайно стати слухняною, при цьому ставите відповідні вимоги,
б) закликаєте її бути дисциплінованою,
в) критикуєте її та себе під час суперечки.
2. Ви збираєтеся з дитиною на свято, перед цим Ви
а) суворо наказуєте, як поводити себе на святі, погрожуючи покаранням,
б) просите вести себе виховано, підкреслюючи, що саме маєте на думці,
в) не звертаєте увагу на його поведінку.
3. Ваша дитина любить дивитися телевізор, але бажає проглянути програму для дорослих. Ви
а) категорично їй забороняєте,
б) не дозволяєте, але намагаєтеся пояснити, чому,
в) дозволяєте, вважаючи, що дитина нічого не зрозуміє та не запам’ятає.
4. Ваша дитина частину вільного часу проводить за межами родинного помешкання. Чи знаєте Ви де та чим вона займається?
а) знаю, де та чим,
б) знаю, де, але не знаю, чим,
в) не знаю, де та чим.
5. Якщо дитина відмовляється виконати Ваш наказ Ви
а) змушуєте її виконати наказ,
б) намагаєтеся зрозуміти причину неслухняності та приходите до взаєморозуміння,
в) відміняєте свій наказ.
6. Якщо Ви хочете, щоб дитина допомогла Вам у справі, Ви
а) даєте їй відповідне завдання,
б) намагаєтеся просто залучити її до спільної праці,
в) надаєте їй можливість самостійно визначити, в якій формі Вам допомогти.
7. Ви вважаєте, що у майбутньому Ваша дитина стане людиною, яка
а) досягне гарної кар’єри,
б) зуміє подолати будь-які життєві труднощі,
в) зуміє уникнути конфліктів та навчиться отримувати від життя задоволення.
Вибір варіантів відповідає:
а) – авторитарний стиль виховання,
б) – демократичний,
в) – потуральний.
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1.Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з передумов позитивної поведінки людини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислухайтесь до того, що говорить Ваша дитина.Завжди цікавтесь її справами.
3. Намагайтесь побачити світ очима вашої дитини і зрозуміти її почуття. Намагайтеся не забувати себе у шкільному віці, пригадайте свої почуття у цьому віці.
4. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся,що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладувати зусиль для цього.
5. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Вмійте побачити яскраві моменти. Часто занадта серйозність батьків не дає їм змоги відчути радість батьківства в повній мірі.
6.Всі взаємостосунки,включаючи і ті,що будуються на любові та довірі,потребують певних обмежень. Батькі самі повинні визначити ці обмеження.
7. Поважайте дитину так,як би поважали дорослого. Дозвольте дитині приймати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Не забувайте вибачатися перед дитиною,якщо вчинили щось неправильно.
8.У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх виконанні та дотриманні. Слід зауважити, що правила не повинні стосуватися лише дитини,а всієї родини. Дитину може ввести в оману,якщо правила одного дня виконуються, а іншого – ні.
9.Плануйте розпорядок дня дитини. За законом розвитку людини, менші діти почувають себе більш зручно,комфортно та безпечно, коли в них є певний розпорядок дня,який чітко дотримується та виконується.
10.Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю,і Ви відчуваєте,що Вам бракує терпіння,приділіть трохи часу ЛИШЕ собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення.
Пам’ятка батькам
НАЙПЕРША УМОВА РОЗУМНОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ-
ВОЛОДІТИ ПОВНОЮ ДОВІРОЮ ДІТЕЙ, І ЩАСЛИВІ ДІТИ, КОЛИ ДЛЯ НИХ ВІДКРИТІ БАТЬКІВСЬКІ ГРУДИ Й ОБІЙМИ, КОТРІ ЗАВЖДИ ГОТОВІ ЇХ ПРИЙНЯТИ, І ПРАВИХ І ВИННИХ, І В ЯКІ ВОНИ ЗАВЖДИ МОЖУТЬ КИНУТИСЯ БЕЗ СТРАХУ Й СУМНІВІВ
В.Г Бєлінський
ВОЛОДІТИ ПОВНОЮ ДОВІРОЮ ДІТЕЙ, І ЩАСЛИВІ ДІТИ, КОЛИ ДЛЯ НИХ ВІДКРИТІ БАТЬКІВСЬКІ ГРУДИ Й ОБІЙМИ, КОТРІ ЗАВЖДИ ГОТОВІ ЇХ ПРИЙНЯТИ, І ПРАВИХ І ВИННИХ, І В ЯКІ ВОНИ ЗАВЖДИ МОЖУТЬ КИНУТИСЯ БЕЗ СТРАХУ Й СУМНІВІВ
В.Г Бєлінський
К.Д Ушинський визначив, що в людини є прагнення бути і прагнення жити. Прагнення бути – це потреба в самозбереженні, у безпеці.
Прагнення жити – це потреба розвитку, належних умов для цього розвитку. Абсолютно все у Вашій дитині залежить від того, як ви ставитеся до цих двох первинних потреб – задовольняєте їх чи станете на їхньому шляху
Прагнення жити – це потреба розвитку, належних умов для цього розвитку. Абсолютно все у Вашій дитині залежить від того, як ви ставитеся до цих двох первинних потреб – задовольняєте їх чи станете на їхньому шляху
Дорогі батьки! Ви – найперші й найважливіші вчителі Вашої дитини. Перша її школа – Ваш дім. Дві речі Ви можете подарувати своїй дитині на все життя: одна – коріння, а друга – крила
– Вірте у свою дитину! Ця віра – безкінечна любов, постійна причетність аж до самозречення, захист.
– Ніколи і ні з ким не порівнюйте свою і чужу дитину. Вона єдина на всій планеті і тому незрівнянна
– Завжди підбадьорюйте дітей. Намагайтеся помітити в них навіть найменші успіхи.
– Завжди дотримуйтеся простого педагогічного правила: вселяти впевненість і допомагати!
– Діти вчаться не на помилках, а на своїх успіхах, досягненнях. Діти вчаться через додавання позитивного, а не через віднімання негативного.
– Розбираючи помилки, доходьте до одного з двох рішень: або визнати дитину невинною, або простити її
– Не будьте скупі на подяки. Душа дитини росте не на тих «Спасибі», які вона каже, а на тих, котрі скажете їй Ви.
– Будьте послідовні у Ваших словах і вчинках
– Голос і погляд – перші інструменти спілкування
– Доброта, серйозність плюс трохи гумору – ось найкращий рецепт для батьківського голосу
– Пам’ятайте дві формули людського щастя; одна – «само» – означає самореалізацію духовних і фізичних сил особистості; друга – «спів»: співпричетність,співпереживання, спів страждання, співучасть,співпраця
– Живіть разом з дітьми, а не за них і не для них
– Давайте дитині змогу побути на самоті
– Не будьте надто нав’язливі, але й не ігноруйте потреби дитини в турботі
– Розвивайте в родині культуру прохання
А.С Макаренко
– Надавайте великого значення завершенню дитиною початого
– Навчіть дітей доцільно розпоряджатися часом
– Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки
– Привчайте дитину до щедрості
– Світ різноманітний, але нехай ваша дитина пам’ятає:
– Усе на світі або чесно, або нечесно
– Усе на світі – або добро, або зло
– Усе на світі – красиво, або некрасиво
В.О Сухомлинський
Почуйте серцем голос Вашої дитини
• Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
• Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
• Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
• Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.
• Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
• Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
• Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
• Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
• Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
• Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
• У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
• Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
• Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
• Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
• Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
• Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.
• Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
• Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
• Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
• Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
• Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов. Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
• Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
• Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.
Розвинений розум, поєднаний з високим сумлінням, називається інтелігентністю.
!!! РОСТІТЬ ДИТИНУ ТАК, ЩОБ У ЦЬОМУ СВІТІ СТАЛО НА ОДНОГО ІНТЕЛІГЕНТА БІЛЬШЕ
Але в першому складнику мається на увазі:
• Не той розум, який виховується за допомогою головоломок і кросвордів
• Не той розум, який дає змогу здібним дітям швидко розвязувати математичні і фізичні задачі
• Не той розум, який живе в пальцях хлопчака- технаря і дозволяє йому творити чудеса викруткою і паяльником
• Але вихованням дається той розум, який розрізняє добро і зло, розум для пізнання істини – той, який є основою людського духу і разом з любов´ю визначає його сили.
• Розвиваючи в дитині розум, розповідайте, що він потрібен для добра і пошуку істини, а не для хитрості та егоїзму
• Розвиваючи силу, підкреслюйте , що вона потрібна для того, щоб відновити справедливість, захистити слабких, а не сама по собі
• Плекаючи талант, поясніть, що він має ціну лише тоді, коли допомагає людям жити, піднімає їх ще на один щабель у розвитку, а не для задоволення власної пихи чи честолюбства
Одним словом, треба завжди памятати слова Монтеня:
«Тому хто не осягнув науки добра, усяка інша наука завдає лише шкоди»
Сім батьківських заповідей
• 1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
• 2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху…
• 3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, – допоможіть їй стати собою.
• 4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
• 5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
• 6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.
• 7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.
Немає коментарів:
Дописати коментар