Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення математики в закладах загальної середньої освіти та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році

Математика

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011   № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та Типових навчальних планів для ІІІ ступеня закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році 10 класи закладів загальної середньої освіти будуть вивчати математику на рівні стандарту (3 години на тиждень) або на профільному рівні (9 годин на тиждень).

Нові навчальні програми було укладено на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці.

Як і у середній школі курс математики покликаний не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших 9 ключових компетентностей. У програмах наведено таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх розвитку.

Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній, а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати як при формуванні шкільного середовища так і при виборі варіативного складника освітньої програми закладу загальної середньої освіти.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Безперечно основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів, під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні наробки на загал.

Рівень стандарту

Нова навчальна програма з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas /2018-2019/matematika.-riven-standartu.docx) розрахована на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». У І семестрі 10 класу виділяється 2 години на геометрію та 1 година на алгебру і початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година на геометрію та 2 години на алгебру і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година.

У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми крім оцінок за ведення зошита.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. (Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу і 9 з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з математики – 9). Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків аналізу.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».

Можливе виділення додаткових годин із варіативного складника навчального плану. Розподіл додаткових годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В свою чергу години резерву вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану.

Профільний рівень

Для учнів, які вивчатимуть математику на профільному рівні, укладено 2 нові навчальні програми. Одна призначена для учнів, які до 10 класу навчались в загальноосвітніх класах і вирішили обрати математичний профіль лише в 10 класі (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika-profilnij-rivenfinal.docx ). 
Друга програма розрахована на учнів, які вивчали математику поглиблено з 8 класу і на момент вступу до 10 вже мають суттєво більший об’єм знань (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika-poglibl-rivenfinal.docx). Ці навчальні програми розраховані на 9 годин на тиждень (6 годин алгебри та початків аналізу і 3 години геометрії).

Зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти спонукають переглянути вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів. 

1. Види письмових робіт. 

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є: 

-         розв'язування задач і вправ; 

-         складання таблиць, схем, тощо; 

-         виконання проектів;

-         самостійні та контрольні роботи. 

2. Кількість і призначення учнівських зошитів 

В залежності від видів письмових робіт виділяються зошити які зберігаються в класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти.

3. Тематичне оцінювання

Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями. 

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року. 

4. Порядок перевірки письмових робіт з математики.

4.1 При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання.

4.2. Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються: 

у 5—6-х класах— не рідше ніж один раз на два тижні; 

у 7—11-х класах— не рідше один раз на місяць. 

4.3. Оцінка за ведення зошитів виставляється у класний журнал, але на враховується при виведенні тематичної. 

Нагадуємо, що у навчально-виховному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Не слід забувати, що 11 класи закладів загальної середньої освіти 

продовжують навчатись за навчальними програмами укладеними відповідно 

до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (рівень

 стандарту, академічний рівень, профільний рівень, рівень поглибленого 

вивчення). Для цих класів залишаються чинними методичні рекомендації 

попередніх років.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України»

Як провести STEM-урок?

Пропоную матеріали з добірки Бібліотеки «На Урок», які допоможуть запровадити принципи STEM-освіти у навчальний процес.

Сьогодні ми часто чуємо про STEM-освіту, STEM-технології, STEM-лабораторії тощо. Що ж таке STEM?  «На Урок» не лишився осторонь цього важливого питання і підготував низку тематичних матеріалів.         

Абревіатура STEM утворюється від слів Science (Наука), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика). Легко зрозуміти, що саме ці поняття формують основу нової методики в освіті.

Незвичною для традиційної школи особливістю є те, що технології, математика та інженерія не вивчаються як окремі науки (навіть із урахуванням міжпредметних зв’язків), а сприймаються учнями як єдність наукових знань і практичних прийомів їх застосування.

Ще одна особливість у тому, що вчитель перестає бути основним джерелом знань. У центрі уроку – проблема чи практичне завдання. А діти мають самостійно знайти шляхи вирішення проблеми, застосувавши наявні знання, здійснивши експеримент і, можливо, зробивши помилки.

Що ж робити учителеві? Запропонувати необхідний інструментарій, спостерігати за ходом наукового пошуку, стимулювати до висновків, допомагати зрозуміти і усунути недоліки.

Логічно, що за таких умов на перший план виходить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. І уроки стають практичними заняттями, які демонструють можливості застосування теоретичних знань у конкретних ситуаціях.

Розробляючи моделі, створюючи проекти, діти аналізують інформацію, співвідносять її з наявним досвідом і знаннями. Це формує в них упевненість у власних силах, переконаність у тому, що вони зможуть за необхідності вирішити складні проблеми.

Групова робота, що часто застосовується у такого роду проектах, привчить висловлювати власну думку, відстоювати її, співпрацювати з однокласниками, сприймати і розуміти точку зору іншої людини. Застосування STEM на уроці навчить дітей сприймати завдання, формулювати дослідницьку гіпотезу, застосовувати оригінальні способи пізнання, розвиватиме аналітичне і критичне мислення.

Як застосувати STEM у навчальному процесі?

Проводити різноманітні дослідження.

Яка довжина аркуша в зошиті? Якої довжини ручка? Як це виміряти? Вже такі завдання покажуть найменшим учням, як працювати з вимірювальними інструментами, як фіксувати, аналізувати, застосовувати інформацію, сформують уявлення про багатовимірність світу. Що для цього потрібно? Набір інструментів найпростіший – лінійка, трикутник, транспортир.

З чого почати?

Наприклад, у 1 класі дослідити...яблуко! На уроці «Харчування і здоров’я. Я і яблуко»  (автор – Балицька Валентина Андріївна, вчитель початкових класів) діти вчаться висловлювати припущення, шукати інформацію для підтвердження або спростування думки, заздалегідь готувати дані для роботи.

Надалі дослідження мають ускладнитися і теж саме яблуко вивчатиметься на уроці математики «Величини та їх вимірювання» (автор – Сухацька Наталія Миколаївна, вчитель початкових класів). Юні науковці проводитимуть різноманітні дослідження – зважуватимуть, розраховуватимуть середню масу, піддаватимуть впливу хімічних речовин, а також – як справжні дослідники – заноситимуть результати проведених операцій в картку дослідника!  

Можна використати STEM-технології під час інтегрованого уроку з математики у 3 класі «Зачаровані числа», як це пропонує Вельможко Людмила Петрівна, вчитель початкових класів, і попросити учнів виміряти довжину олівця або парти, ширину зошита чи підручника.

І навіть якщо ваші учні вже розуміють, що таке довжина, що таке ширина, які існують одиниці вимірювання, їм буде цікаво відчути себе науковцями, що отримують інформацію, застосовуючи спеціальні інструменти, фіксують і систематизують отримані дані. Звісно, надалі завдання, технології, інструментарій ускладнюватимуться.

Наприклад, на уроках хімії можна створити... вулкан. Для цього треба тільки насипати невелику кількість оранжевого амоній дихромату у вигляді конуса, нанести кілька крапель спирту і підпалити. Ефектно? Авжеж! Чи це зацікавить учнів? Безперечно! Проведення такої демонстрації на уроці «Хімія – природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі» пропонує Пахолюк Ігор Вадимович, учитель хімії та біології. А як цікаво буде юним дослідникам самостійно створити такий вулкан! І вони точно запам’ятають формули речовин цієї хімічної реакції!

Використовувати моделі та роботів.

У старших класах на уроках можна застосовувати складні прилади, багатокрокові послідовності вимірювань, проводити вже майже лабораторні дослідження. Або власноруч створювати об’ємні моделі геометричних фігур на уроках геометрії, збирати обладнання для проведення досліджень і моделювання різноманітних фізичних чи хімічних процесів.  

Наприклад, провести STEM-урок на тему «Електричне коло» (автор Богатир Ольга Василівна, вчитель фізики та астрономії), на якому при формуванні знань про електричне коло застосовується stem-іграшка. 

Або інтегрувати робототехніку в навчальний процес, як це запропоновано в посібнику Бондаренко Ліни «Інтеграція технологій LEGO MINDSTORMS Education EV3 в навчальний процес».

Запроваджувати STEM-підходи можна не тільки на уроках, безпосередньо пов'язаних з точними науками. Великий простір для пошуків надають й інші предмети. Наприклад, на заняттях образотворчого мистецтва учні можуть спостерігати за кольорами, дослідити процес фотосинтезу, вивчити ефект веселки, провести дослідження з розчином крохмалю та йодом, створити власні копії витворів мистецтва або макети геометричних фігур, працювати з різноманітною інформацією, готувати відповідні презентації тощо. Прикладом може бути матеріал, запропонований у посібнику «STEM-теми гімназиста. Образотворче мистецтво» Касянчук Галини Миколаївни, вчителя образотворчого мистецтва.

Прийоми візуалізації на уроці

9 прийомів візуалізації для використання на уроці

Добірка прийомів візуалізації навчальної інформації, які допоможуть зробити процес навчання осмисленішим, а урок – цікавішим!

Чи знаєте ви, інформацію якого типу представлення ви краще запам'ятовуєте – текстову, графічну чи звукову? А чому надають перевагу ваші учні?

Спеціалісти стверджують, що більшість людей якнайкраще сприймає саме візуальну інформацію – вона швидше систематизується, а кольорові образи завдяки включенню емоційної складової ліпше сприймаються.

Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

Протягом тривалого часу ми готували матеріали, присвячені популярним прийомам графічного представлення різноманітної інформації, які можна використовувати практично на будь-яких уроках. Презентуємо добірку популярних прийомів візуалізації, опублікованих у журналі освітнього проекту «На Урок».

Буктрейлер

Це короткий відеоролик, що відтворює у довільній формі розповідь про певну книгу. Створюється за аналогією до трейлерів у кіно. Як правило, такий метод роботи використовують для підвищення зацікавленості до прочитання книги. Що важливо, буктрейлер може робити і вчитель, і учні, залежно від того, що є метою роботи. Найбільш цікава його особливість – у специфічній подачі інформації, здатної інтригувати.

Гіфки та соціальні мережі

Оригінальний засіб осучаснення образів класиків світової та української літератури. Ви можете створити профіль письменника у соцмережі або уявне онлайн-листування двох митців, чи навіть розробити тематичні гіфки та емоджі! Це зовсім просто та водночас дуже цікаво. Проведення уроків у такому форматі дозволить школярам під час навчання використовувати зручні онлайн-інструменти, а також виявити власні творчі здібності та зробити видатних особистостей з підручника трошки ближчими!

Інтелект-карти

Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації.

Інтерактивні книги та підручники

Це осучаснення звичного формату книг, яке стало можливим завдяки останнім здобутками в ІТ сфері. У книзі текст доповнюється 3D моделями, аудіо, відеоматеріалами та тематичними анімаціями. Цікаво, що в Україні такий формат існує досить давно, а тепер набирає все більшої популярності. Найчастіше інтерактивні книги можна придбати на сайтах видавництв.

Інтерактивні стрічки часу

Це динамічний спосіб вивчення хронологічного перебігу подій шляхом його візуалізації. Прийом не втрачає своєї актуальності на жодному з предметів. Створення таймлайну можна використовувати для перевірки знань та під час засвоєння нової теми.

Інтернет-меми

Це будь-яка інформація, подана лаконічно і дотепно, щоб привернути увагу користувачів інтернету. Вона відтворює певне ставлення до подій чи обставин. Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням. Тривалий час вважалося, що їх використовують у мережі тільки з розважальною метою, проте доведено, що у навчанні вони теж є доволі ефективними.

Лепбук

Це саморобна інтерактивна папка чи зошит, де збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми, що вивчається. Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком - з додаванням різноманітних рухливих деталей, кишеньок, конвертиків, міні-книжечок чи інших елементів. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і виявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

Скрайбінг

Це метод розповіді чи пояснення, що супроводжується паралельним створення схематичних малюнків, які відтворюють ключовий зміст сказаного. Завдяки залученню цього прийому можна, розповідаючи про будь-що, підкріплювати сказане графічно у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Хмари слів

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми.

Конкурс розробок «Вчительська десятка»

Конкурс для освітян України «Вчительська десятка» продовжується! 

Липневий етап Конкурсу був спектоним! З його результатами ви можете ознайомитись за посиланням: Результати липневого етапу конкурсу «Вчительська десятка»

Зробимо серпень не менш інтригуючим. Вчительська спільнота пожвавлюється в передчутті нового навчального року. А педагоги, як і раніше, можуть поділитися з колегами власними розробками та отримати за це цінні призи! Тепер ще більше подарунків та переможців!

Мета конкурсу:Створення всеукраїнської бази найкращих розробок уроків, безкоштовний доступ до матеріалів якої буде мати кожен зареєстрований на сайті вчитель.

Тривалість конкурсу: з 01.08 по 31.08

Учасники, які дотрималися всіх умов конкурсу, отримують:

1. Безкоштовне свідоцтво учасника будь-якого вебінару з представлених на нашому сайті.
2. Електронний диплом учасника Конкурсу (по завершенні).
3. Офіційний сертифікат (за кожну додану розробку).
4. Запрошення стати лектором вебінарів (за вибором редакції), які на сайті «На Урок» відвідують тисячі слухачів.

Переможцем стає кожен!

Додатково 30 вчителів отримують 30 цінних подарунків.

Розіграш 10 призів проводитиметься кожні 10 днів за допомогою сервісу random.org у прямому ефірі:

• 13 серпня (серед конкурсантів, які додали розробки у період 1-10 серпня). 
• 21 серпня.
• 31 серпня.

Увага! Кожні 10 днів рейтинг поновлюється. 

Аби взяти участь у Конкурсі, необхідно дотриматись простих умов:
— Учасникам необхідно зареєструватися на сайті та додати щонайменше 10 авторських розробок до розділу Бібліотека згідно з умовами публікації з 1 серпня по 31 серпня 2018 року.
— Усі розробки проходять модераційну перевірку щодо відсутності плагіату та відповідності темі.
— До уваги не беруться розробки, представлені на інших сайтах, окрім власного чи шкільного.

Увага! За вчителем зберігається авторське право на розробки.

Для чого вам це потрібно?★ Безкоштовна публікація авторських розробок на найбільшому в Україні фаховому інтернет-ресурсі.
★ Поповнення власного портфоліо сертифікатом про публікацію.
★ Шанс отримати заохочувальні та цінні подарунки від освітнього проекту «На Урок» та партнерів.
★ Можливість запропонувати колегам власні розробки і допомогти більш плідно організувати навчальний процес.
★ Популяризувати авторські розробки на всеукраїнському рівні.

Організатор конкурсу

 

Технології майбутнього для сучасних шкіл

Чи готові ми до них?

Огляд технологій, які набувають усе більшої популярності в навчальному процесі в світі та Україні.

Яке майбутнє у шкіл таких, які ми знаємо сьогодні? Можливо, збережеться форма, але зміниться суть. А можливо, через 30 років заклади освіти будуть кардинально відрізнятися від тих, що є сьогодні. Ми можемо робити безліч припущень, але достеменно ніхто не знає відповіді. Проте поговорімо про технології майбутнього, які вже стають важливими елементами сучасної освіти. Про них говорять – це технології завтрашнього дня, і вже сьогодні потрібно з ними працювати. Розглянемо декілька технологій, які потенційно можуть змінити звичний формат навчання.

3D-принтери

Зараз багато говориться про лего, його користь для дітей. А якщо піти далі та навчити дітей користуватися 3D-принтерами? Діти майбутнього не будуть обмежені заданою кількістю деталей конструкторів, вони будуть самі створювати те, з чим зможуть грати та навчатися.

Цей пристрій допоможе створювати робочі міні-моделі для проектування, виконання різних дослідів. Учні можуть удосконалювати дизайнерські навички для створення прототипів винаходів без суттєвих часових затрат.

3D-принтер – дороге задоволення, та їх масовий випуск здешевить пристрій. А значить, більше шкіл зможе використати його у роботі. Вчителі зможуть створювати складі демонстраційні моделі, які допоможуть краще засвоювати практичний та теоретичний матеріал, візуалізуючи абстрактні поняття.

Хмарні технології

Чи знайоме вам виправдання учня про те, що домашня робота виконана, але зошит з’їв собака? У найближчому майбутньому їй на заміну може прийти інше – у хмарі не вистачило місця, а я не міг нічого видалити. Хтось з учителів добре знайомий з хмарними технологіями, а хтось якраз засвоює принципи їх роботи, комусь це поки не цікаво. Та у майбутньому без «хмар» не обійтися.

Учням може знадобитися доступ до всіх домашніх завдань, навчальних матеріалів безпосередньо під час уроку. А звичка носити в школу стоси книг буде вважатися пережитком минулого. Головне, аби у школі були комп’ютери та швидкий інтернет. Це дасть змогу працювати над проектами, домашніми завданнями будь-де та будь-коли. А електронні підручники, як складова хмарних технологій, можуть цілком замінити звичний формат бібліотек.

Хмарні технології цілком реально можуть візуалізувати клас, створивши клас для онлайн-навчання. Заняття у віртуальному середовищі вже зараз набирають популярності, тому немає жодних підстав думати, що найближчим часом такий розвиток подій зміниться.

Локальні соціальні мережі

Кожен знає про існування глобальних соціальних мереж, багато хто цілком успішно використовує їх у своїй роботі. У цьому випадку мова йде про локальні мережі для спілкування усередині школи чи комплексу шкіл. Такі мережі будуть відкриті для кожного учня, діти зможуть обговорювати ідеї, проекти, завдання. Це один зі способів показати, що навчання – це особиста відповідальність, а не вчительська.

Інша перевага такого формату – подібність до роботи у реальних умовах, де співпраця є умовою успіху. Вчителі також можуть бути присутніми у такій мережі, аби надавати відповіді на запитання школярів чи додавати корисну інформацію. Більш того, це інструмент зворотного зв’язку, що допомагає покращити навчання.

Сканери сітківки ока

Як ви можете знати, сканування сітківки використовується як один із заходів безпеки. Подібні біометричні технології існують вже не лише в кіно, а й у реальному житті. Та яке значення це має для школи?

У закордонних школах подекуди використовується сканування відбитків пальців для контролю доступу до школи, бібліотеки, та загалом для створення безпечних умов усередині закладу освіти.

А що сітківка? Відстеження рухів ока допоможе вчителям отримати оперативний та на 100% зворотний зв'язок. Маркетологи уже сьогодні таким способом вивчають, які елементи реклами найбільше приваблюють покупців, як вони реагують на зображення. Так само у школі можна аналізувати сприйняття дитиною нової інформації, ефективність курсу, його сприйняття окремим учнем, що допоможе більш точно сформувати індивідуальний навчальний курс.

Педагоги зможуть корегувати інформацію, час на її засвоєння відповідно до стилю сприйняття та навчання кожного школяра.

Рідкокристалічні екрани на поверхні робочого столу

Навряд чи у кожного учня буде такий стіл, але окремі приміщення цілком можуть бути ними оснащені. Поверхні стануть подібними до екрана планшету (із захисним покриттям). Учні сидітимуть навколо столу та працюватимуть із зображеннями, проектами. Нагадує кадр із фільмів про майбутнє, але це цілком реальний варіант розвитку подій у найближчий час.

Уявіть собі, що кожен учень отримає доступ до соціальних мереж з такого столу. Вони зможуть співпрацювати з однолітками з усього світу, маніпулюючи віртуальними об’єктами в режимі реального часу.

Інтерактивні панелі

За декілька десятиліть простежується перехід від стандартної дошки, на якій пишуть крейдою, до магнітних та смарт-дошок. А тепер популярності набирають й інтерактивні панелі. Багато хто порівнює їх з величезними смартфонами, і в цьому є частка правди. Такі дошки мають сенсорну поверхню та масу можливостей, що забезпечує ще більше інтерактивності у навчальному процесі.

Інтерактивні панелі дозволять доповнити уроки яскравими зображеннями, наочністю. Програмне забезпечення дозволить декільком дітям одночасно працювати з дошкою. Ба більше, воно надихатиме на навчання, розширюючи можливості кожного учня, перетворюючи навчання на захопливу гру.

Скільки розмов зараз іде про технології віртуальної реальності, хмарні технології, штучний інтелект, нейромережі, доповнену реальність тощо. Інтерактивні панелі дозволять використовувати всі їх просто у навчальному кабінеті.

Ігрове навчання

У часи швидкого розвитку технологій, засилля швидко доступної інформації, досить складно втримати увагу дітей. У них інші інтереси, прагнення. Нам складно це зрозуміти та прийняти, але все одно потрібно шукати підходи до сучасних дітей.

Аби задовольнити потреби сучасного покоління школярів, доведеться врахувати ці тенденції та залучити у навчальний процес дещо нетипове – відеоігри. Уже зараз розробляються курси навчання через комп’ютерні ігри, і у близькому майбутньому ігри будуть адаптовані для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Інша концепція – не фокусуватися на ігровому процесі чи інтерактивності, а зосередитися на тому, аби навчити дітей самостійно створювати ігри. Такі базові навички допоможуть розвинути більше навичок, зокрема – мова, системне мислення, пошук виходу із проблемних ситуацій, придумування історій, візуалізації ідей тощо.

---

Школа майбутнього більше не буде обмежуватися формалізованими та звичними форматами. Використання описаних вище варіантів виводить навчання поза стіни кабінетів. А для учнів навчання перетвориться не на важку роботу, а важливий та приємний процес вивчення життя різними способами.

Ми всі знаємо про сучасні проблеми української школи, та не так далеко ті часи, коли діти матимуть вільний доступ до усіх зазначених інструментів. А це значить, що вчитель також має бути готовим засвоювати та адаптувати до навчання різні сучасні технології.

Один зі способів наблизити майбутнє – почати використовувати інтерактивні панелі, про особливості та принципи роботи яких запрошуємо дізнатися на вебінарі «Принципи використання інтерактивних панелей як нового навчального інструменту» 6 серпня о 17.00.

«Цифрові» картини

Мистецтво з глибоким філософським змістом презентує американська художниця Сієна Моріс.

5 12 т. 0

Її оригінальні картини – це нагромадження чисел від 1 до 12. Спитаєте, чому саме до 12? А тому, що вона використовує цифри тільки із циферблатів годинників, до того ж розбитих, оскільки творчість художниці – не просто малюнки з математичним ухилом. Це філософські роботи про те, як зникають секунди і як четвертий вимір, а саме час, формує три інші.

Сієні 27 років. Більшу частину життя вона присвятила зображальному мистецтву. І тільки три роки тому відмовилася від звичних штрихів і почала малювати числами. Для цієї техніки художниця винайшла власну назву – numberism (числізм).

Філософські картини виникли у результаті стресу. Біда, як говориться, допомогла, хоч і не одразу. Дівчину мучили думки про майбутнє, те, скільки жити їй залишилося і чи встигне вона зробити усе, що запланувала.

У результаті художниця зрозуміла: поки роздумує, час спливає. Ні мрії про майбутнє, ні жаль за минулим нічого не варті. Необхідно цінувати дійсність, адже іншого шансу «намалювати» картину власного життя не буде.

Секунди біжать і губляться у потоці нашого існування, як числа на полотнах. І тільки усі разом вони створюють довершене зображення.