Чи готові ми до них?
Огляд технологій, які набувають усе більшої популярності в навчальному процесі в світі та Україні.
Яке майбутнє у шкіл таких, які ми знаємо сьогодні? Можливо, збережеться форма, але зміниться суть. А можливо, через 30 років заклади освіти будуть кардинально відрізнятися від тих, що є сьогодні. Ми можемо робити безліч припущень, але достеменно ніхто не знає відповіді. Проте поговорімо про технології майбутнього, які вже стають важливими елементами сучасної освіти. Про них говорять – це технології завтрашнього дня, і вже сьогодні потрібно з ними працювати. Розглянемо декілька технологій, які потенційно можуть змінити звичний формат навчання.
3D-принтери
Зараз багато говориться про лего, його користь для дітей. А якщо піти далі та навчити дітей користуватися 3D-принтерами? Діти майбутнього не будуть обмежені заданою кількістю деталей конструкторів, вони будуть самі створювати те, з чим зможуть грати та навчатися.
Цей пристрій допоможе створювати робочі міні-моделі для проектування, виконання різних дослідів. Учні можуть удосконалювати дизайнерські навички для створення прототипів винаходів без суттєвих часових затрат.
3D-принтер – дороге задоволення, та їх масовий випуск здешевить пристрій. А значить, більше шкіл зможе використати його у роботі. Вчителі зможуть створювати складі демонстраційні моделі, які допоможуть краще засвоювати практичний та теоретичний матеріал, візуалізуючи абстрактні поняття.
Хмарні технології
Чи знайоме вам виправдання учня про те, що домашня робота виконана, але зошит з’їв собака? У найближчому майбутньому їй на заміну може прийти інше – у хмарі не вистачило місця, а я не міг нічого видалити. Хтось з учителів добре знайомий з хмарними технологіями, а хтось якраз засвоює принципи їх роботи, комусь це поки не цікаво. Та у майбутньому без «хмар» не обійтися.
Учням може знадобитися доступ до всіх домашніх завдань, навчальних матеріалів безпосередньо під час уроку. А звичка носити в школу стоси книг буде вважатися пережитком минулого. Головне, аби у школі були комп’ютери та швидкий інтернет. Це дасть змогу працювати над проектами, домашніми завданнями будь-де та будь-коли. А електронні підручники, як складова хмарних технологій, можуть цілком замінити звичний формат бібліотек.
Хмарні технології цілком реально можуть візуалізувати клас, створивши клас для онлайн-навчання. Заняття у віртуальному середовищі вже зараз набирають популярності, тому немає жодних підстав думати, що найближчим часом такий розвиток подій зміниться.
Локальні соціальні мережі
Кожен знає про існування глобальних соціальних мереж, багато хто цілком успішно використовує їх у своїй роботі. У цьому випадку мова йде про локальні мережі для спілкування усередині школи чи комплексу шкіл. Такі мережі будуть відкриті для кожного учня, діти зможуть обговорювати ідеї, проекти, завдання. Це один зі способів показати, що навчання – це особиста відповідальність, а не вчительська.
Інша перевага такого формату – подібність до роботи у реальних умовах, де співпраця є умовою успіху. Вчителі також можуть бути присутніми у такій мережі, аби надавати відповіді на запитання школярів чи додавати корисну інформацію. Більш того, це інструмент зворотного зв’язку, що допомагає покращити навчання.
Сканери сітківки ока
Як ви можете знати, сканування сітківки використовується як один із заходів безпеки. Подібні біометричні технології існують вже не лише в кіно, а й у реальному житті. Та яке значення це має для школи?
У закордонних школах подекуди використовується сканування відбитків пальців для контролю доступу до школи, бібліотеки, та загалом для створення безпечних умов усередині закладу освіти.
А що сітківка? Відстеження рухів ока допоможе вчителям отримати оперативний та на 100% зворотний зв'язок. Маркетологи уже сьогодні таким способом вивчають, які елементи реклами найбільше приваблюють покупців, як вони реагують на зображення. Так само у школі можна аналізувати сприйняття дитиною нової інформації, ефективність курсу, його сприйняття окремим учнем, що допоможе більш точно сформувати індивідуальний навчальний курс.
Педагоги зможуть корегувати інформацію, час на її засвоєння відповідно до стилю сприйняття та навчання кожного школяра.
Рідкокристалічні екрани на поверхні робочого столу
Навряд чи у кожного учня буде такий стіл, але окремі приміщення цілком можуть бути ними оснащені. Поверхні стануть подібними до екрана планшету (із захисним покриттям). Учні сидітимуть навколо столу та працюватимуть із зображеннями, проектами. Нагадує кадр із фільмів про майбутнє, але це цілком реальний варіант розвитку подій у найближчий час.
Уявіть собі, що кожен учень отримає доступ до соціальних мереж з такого столу. Вони зможуть співпрацювати з однолітками з усього світу, маніпулюючи віртуальними об’єктами в режимі реального часу.
Інтерактивні панелі
За декілька десятиліть простежується перехід від стандартної дошки, на якій пишуть крейдою, до магнітних та смарт-дошок. А тепер популярності набирають й інтерактивні панелі. Багато хто порівнює їх з величезними смартфонами, і в цьому є частка правди. Такі дошки мають сенсорну поверхню та масу можливостей, що забезпечує ще більше інтерактивності у навчальному процесі.
Інтерактивні панелі дозволять доповнити уроки яскравими зображеннями, наочністю. Програмне забезпечення дозволить декільком дітям одночасно працювати з дошкою. Ба більше, воно надихатиме на навчання, розширюючи можливості кожного учня, перетворюючи навчання на захопливу гру.
Скільки розмов зараз іде про технології віртуальної реальності, хмарні технології, штучний інтелект, нейромережі, доповнену реальність тощо. Інтерактивні панелі дозволять використовувати всі їх просто у навчальному кабінеті.
Ігрове навчання
У часи швидкого розвитку технологій, засилля швидко доступної інформації, досить складно втримати увагу дітей. У них інші інтереси, прагнення. Нам складно це зрозуміти та прийняти, але все одно потрібно шукати підходи до сучасних дітей.
Аби задовольнити потреби сучасного покоління школярів, доведеться врахувати ці тенденції та залучити у навчальний процес дещо нетипове – відеоігри. Уже зараз розробляються курси навчання через комп’ютерні ігри, і у близькому майбутньому ігри будуть адаптовані для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Інша концепція – не фокусуватися на ігровому процесі чи інтерактивності, а зосередитися на тому, аби навчити дітей самостійно створювати ігри. Такі базові навички допоможуть розвинути більше навичок, зокрема – мова, системне мислення, пошук виходу із проблемних ситуацій, придумування історій, візуалізації ідей тощо.
Школа майбутнього більше не буде обмежуватися формалізованими та звичними форматами. Використання описаних вище варіантів виводить навчання поза стіни кабінетів. А для учнів навчання перетвориться не на важку роботу, а важливий та приємний процес вивчення життя різними способами.
Ми всі знаємо про сучасні проблеми української школи, та не так далеко ті часи, коли діти матимуть вільний доступ до усіх зазначених інструментів. А це значить, що вчитель також має бути готовим засвоювати та адаптувати до навчання різні сучасні технології.
Один зі способів наблизити майбутнє – почати використовувати інтерактивні панелі, про особливості та принципи роботи яких запрошуємо дізнатися на вебінарі «Принципи використання інтерактивних панелей як нового навчального інструменту» 6 серпня о 17.00.
Немає коментарів:
Дописати коментар