Увага, батьки!

Чому дитина почала гірше вчитися, і як з цим боротися

У початковій школі дитина вчилася на відмінно, а тепер навіть не хоче виконувати домашнє завдання. Хто у цьому винен: гормони чи недостатній контроль?

Для багатьох батьків оцінки у школі – це показник успішності. Насправді ж бали демонструють лише рівень знань із конкретного предмета, який не визначає дитину як особистість. Тому нарікати на дитину, яка у п’ятому класі почала отримувати гірші оцінки у порівнянні з початковою школою, немає сенсу. Важливо розуміти, з чим це пов’язано і що робити у такому разі. 

                                    ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ?

 Пубертатний період 

Пізнавальна активність може погіршуватись через фізіологічні та психологічні зміни. У хлопчиків знижується акуратність і дисципліна, у дівчат підвищується нервозність та емоційність. Дитину більше цікавлять стосунки між людьми, тому академічні інтереси змінюються соціальними. У спілкуванні з батьками також виникають труднощі.

 Ставлення рідних до успішності дитини 

Часто батьки вимірюють успішність дитини самими лише балами у щоденнику. Через це дитині здається, що на неї тиснуть, чогось вимагають. З’являється відчуття страху розчарувати та виникає думка, що рідні можуть полюбити лише за оцінки. І у цей нелегкий пубертатний період становлення свого «я» підліток може навмисно бунтувати, не бажаючи прислухатися до дорослих.

 Зміна шкільних вимог 

Загальні вимоги до учнів в середній ланці освіти вищі, тому дитині важче до цього звикнути. Системи оцінювання також різні, тому в дитини у п’ятому класі може ще не сформуватися правильне розуміння оцінок. Учень думає, що в початковій школі відмітки ставилися йому як людині, а не за роботу на уроці чи вдома. 

             ЯК ЦЬОМУ ПЕРЕШКОДИТИ?

 Визначити зону інтересів 

Дитячі інтереси формуються вже з перших тижнів життя. Це залежить від розвитку мозкових функцій. Тобто спочатку дитина робить те, що виходить найлегше, а найважчих завдань намагається уникати або відкладати на потім. Те, що виходить найкраще, що заохочують батьки і суспільство, стає частиною особистості, її інтересом.

Тож якщо вже у початкових класах учень проявляє інтерес до літератури чи, навпаки,  не зацікавлення математикою, то це лише демонструє переваги  розвитку образного мислення над логічним. Не вимагайте від дитини бути ідеальною скрізь, а заохочуйте розвивати сильні сторони.

 Знизити вимоги до предметів, які не входять до зони інтересів 

Якщо дитина має проблеми з деякими предметами, не варто вимагати від неї знущатися з себе і читати до того моменту, поки все не зрозуміє. Слабкі сторони дитини мають знаходитися в межах вікового розвитку. Тобто якщо дитині не дається фізика, географія чи біологія, це не означає, що вона може забути про ці предмети. Є базові знання, які людині знати обов’язково. Тому батькам важливо пояснити своєму чаду, навіщо знати ті чи інші речі.

Коли дитина не відчуватиме тиску, вона зможе поступово, крок за кроком опановувати нецікавий для неї предмет. Визначте, скільки дитині потрібно часу для досягнення мінімального результату у роботі, і у жодному разі не квапте.

 Надавати перевагу особистісним досягненням, а не оцінкам 

Ніколи не порівнюйте дитину з її однокласниками чи «доньками/синами маминої подруги». Не варто дорікати лінощами чи недостатньою старанністю. Найефективніше в цій ситуації – забути про бали та оцінювати дитину через особистісні досягнення.

Наприклад:

«Сьогодні ти виконав/-ла завдання краще! Не дарма стільки часу витратив/-ла»

«Тепер ти краще розумієшся на цьому, а раніше зовсім не виходило. Бачиш, ти це можеш!»

І навіть якщо бали все одно будуть невисокими, дитина бачитиме особистісний розвиток і відчуватиме вашу підтримку.

 Більше самостійності 

Діти не люблять контроль, він викликає лише тривогу та страх зробити щось неправильно. Домовтеся з дитиною про бажаний результат і термін, за який його потрібно досягти. Наприклад, виконувати все домашнє завдання впродовж тижня, робити завдання спочатку на чернетці тощо. Якщо дитина не виконає обіцянку, то деякий час контролюйте її кожного дня. Через кілька днів повторіть експеримент. Дитина має відчувати, що їй довіряють, і тому намагатиметься робити все самостійно.

З дитиною необхідно розмовляти, а не вимагати від неї безлічі речей одразу. Стежте за її  здоров’ям (і фізичним, і психологічним), цікавтеся інтересами, хобі та стосунками з друзями. Проаналізуйте ваше спілкування з дитиною і намагайтеся її розуміти. Не має значення, які оцінки стоять у щоденнику. Важливо, щоб дитина була щасливою і отримувала задоволення від того, чим займається.